-
1 орган влади
-
2 орган влади
authority; government authority; instrumentality; government agency; organ of power -
3 законний орган влади
Українсько-англійський юридичний словник > законний орган влади
-
4 місцевий орган влади
local government administration, regional authorityУкраїнсько-англійський юридичний словник > місцевий орган влади
-
5 тимчасовий орган влади
Українсько-англійський юридичний словник > тимчасовий орган влади
-
6 урядовий орган влади
Українсько-англійський юридичний словник > урядовий орган влади
-
7 федеральний орган влади
Українсько-англійський юридичний словник > федеральний орган влади
-
8 орган виконавчої влади
enforcement jurisdiction, executive agency, executive authorityУкраїнсько-англійський юридичний словник > орган виконавчої влади
-
9 орган військової влади
Українсько-англійський юридичний словник > орган військової влади
-
10 орган державної влади
Українсько-англійський юридичний словник > орган державної влади
-
11 орган законної влади
posse лат.Українсько-англійський юридичний словник > орган законної влади
-
12 орган президентської влади
Українсько-англійський юридичний словник > орган президентської влади
-
13 орган федеральної влади
federal authority, national authorityУкраїнсько-англійський юридичний словник > орган федеральної влади
-
14 орган виконавчої влади
-
15 instance of authority
-
16 authority to issue warrants
орган влади, уповноважений видавати ордериEnglish-Ukrainian law dictionary > authority to issue warrants
-
17 committing authority
орган влади, що перепроводжує під варту -
18 demanding authority
орган влади, що вимагає видачі злочинця -
19 demanding jurisdiction
орган влади, що вимагає видання злочинця -
20 detaining authority
орган влади, що здійснює утримання під вартою
См. также в других словарях:
рада — и, ж. 1) Пропозиція, вказівка, як діяти в яких небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду. 2) Спільне обговорення яких небудь питань, обмірковування чого небудь із кимсь. || Нарада, засідання. •• Держа/ти… … Український тлумачний словник
воєнний — а, е. Стос. до війни, пов язаний з нею. •• Воє/нний стан правовий режим в країні або в окремих її частинах, що його встановлює вищий орган влади за певних обставин (напр. на час війни). Воє/нний у/ряд вищий орган державної влади, що виконує… … Український тлумачний словник
формуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Набувати якої небудь форми, набирати якогось вигляду. || Набувати певної форми, якогось вигляду або якості внаслідок розвитку, росту (про рослинні та тваринні організми). || Набувати форм, будови дорослої людини (про… … Український тлумачний словник
хунта — и, ж. 1) Об єднання, союз (перев. політичного характеру) у країнах поширення іспанської мови (в Іспанії, Латинській Америці). 2) Виконавчий державний орган влади в деяких латиноамериканських країнах. 3) Військовий уряд у деяких країнах, який… … Український тлумачний словник
рада — іменник жіночого роду пропозиція, вказівка; порада; спільне обговорення; колегіальний орган якої небудь установи чи сама установа; орган влади або місцевого самоврядування; загальні збори козаків … Орфографічний словник української мови
бундестаг — у, ч. Найвищий представницький орган влади у Німеччині … Український тлумачний словник
керівничий — а, е, рідко. Те саме, що керівний 1). Керівничий орган влади … Український тлумачний словник
посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
рейхстаг — райхста/г, у, ч., іст. 1) За часів середньовіччя у Священній Римській імперії германської нації – загальноімперський станово представницький орган влади. 2) Парламент у Північнонімецькому союзі (1867 1871), Німецькій імперії (1871 1918) і… … Український тлумачний словник
бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена або створена згідно з Конституцією України, а також установа чи організація, що створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого… … Словник бюджетної термінології
ОУН(б) — Організація українських націоналістів (бандерівський рух) Организация украинских националистов (бандеровское движение) Эмблема ОУН (б) Год формирования 1940 Страна Подчинение … Википедия